У світі, де інформація поширюється миттєво, важливо уміти розпізнавати та протидіяти дезінформації. Існують два основні підходи до цієї проблеми: реагування на вже поширену неправдиву інформацію та запобігання її впливу.
Перший підхід називається "дебанкінг" (debunking). Це робота, яку виконують фактчекери, розвінчуючи неправдиві твердження та надаючи достовірну інформацію. Цей метод ефективний, для спростування дезінформації, яка уже поширилась.
Другий підхід працює на випередження. Він називається "пребанкінг" (prebunking). Пребанкінг спрямований на те, щоб підготувати людей до можливих спроб маніпуляції ще до того, як вони з ними зіткнуться. Цей метод передбачає створення повідомлень, які допомагають людям навчитися виявляти та протистояти маніпулятивному контенту. Ці повідомлення можуть мати різні форми: від масштабних інформаційних кампаній до коротких відеороликів.
Суть пребанкінгу полягає в тому, щоб заздалегідь попередити аудиторію про можливі спроби маніпуляції та озброїти її інструментами для розпізнавання оманливих аргументів. Таким чином, люди стають більш стійкими до дезінформації в майбутньому.
На практиці це може виглядати так: аудиторії показують приклади типових маніпулятивних технік разом з їх поясненням та спростуванням. Це допомагає розвинути критичне мислення та скептицизм щодо сумнівної інформації.
Головні умови ефективного повідомлення із пребанкінгом:
- поширення пребанкінгу до того, як дезінформація вплине на аудиторію;
- достатній авторитет і уміння спілкуватися із людьми того, хто діє на випередження поширенню дезінформації.
- “формула” пребанкінгового повідомлення така: попередження аудиторії про можливість маніпуляції; коротка демонстрація маніпуляції; спростування у якому пояснено, чому теза є хибною або маніпулятивною.
У кожній державі є свої набори тем, якими маніпулюють ті, хто поширюють дезінформацію. Проте поширення дезінформації теж можна відстежувати і готуватись до протидії загрозам. Це роблять через моніторинг інформаційного простору та опитування місцевих експертів. Після цього можна визначитись, яким темам чи методам дезінформації варто протидіяти. І почати діяти.
У рамках ініціативи з пребанкінгу, започаткованої Google, Jigsaw, Moonshot та українськими організаціями, які займаються протидією дезінформації та поширюють медіаграмотність, було створено серію відеороликів. Ці відео базуються на опублікованих дослідженнях з пребанкінгу, а також дослідженням медіа в Україні і спрямовані на формування стійкості до маніпулятивних повідомлень.
Компанія Moonshot ідентифікувала поточні та нові теми дезінформаційних повідомлень в Україні. Дослідження компанії включали інтерв'ю з експертами та перевірку загроз через вивчення кейсів у різних соціальних медіа. В результаті було виявлено три найбільш поширені техніки маніпуляції:
Емоційна маніпуляція (Emotional Manipulation)
У цьому випадку використовують різноманітні емоції, такі як сум, як сум, безнадія та виснаження. В українському контексті емоційні маніпуляції використовуються для психологічного виснаження, спричиненого воєнним конфліктом. Підхід включає фокусування на страху та гніві для посилення наявної фрустрації та злості щодо реалій війни.
Астротурфінг (Astroturfing)
Ця маніпуляційна тактика передбачає створення видимості суспільних рухів через скоординовану, неавтентичну поведінку. В українському контексті це зазвичай використовувалося для цілеспрямованого переслідування або штучного пригнічення чи посилення конкретного контенту/наративів.
Підміна контексту (Decontextualization)
Практика вилучення інформації з її оригінального контексту для створення неправдивого або оманливого повідомлення. В Україні сфабриковані або маніпулятивні новини поширюють плутанину щодо того, яка інформація чи новинні джерела заслуговують на довіру. Створені штучним інтелектом діпфейки відомих політиків та військових діячів також намагаються вплинути на громадян закликами до капітуляції або відмови від пожертв військовим.
Інші тактики маніпуляцій
Фальшива дилема (False Dichotomy)
Ті, хто використовують цю тактику маніпуляцій, надають для вибору обмежену кількість варіантів рішення. Хоча насправді можуть існувати інші погляди і шляхи вирішення проблеми. Наприклад фраза: «Ти або з нами, або проти нас», - виключає, що можна зайняти нейтральну позицію. Чи мати точку зору, яка не вписується у задані наперед рамки.
Вибірковий підхід (Cherry Picking)
Ця тактика полягає у виборі лише тих доказів, які підтримують певну тезу, ігноруючи або приховуючи докази, що суперечать їй. Наприклад, у звіті про результати дослідження можуть бути наведені тільки ті дані, які підтверджують позитивний ефект, а дані про негативні ефекти чи форс-мажори замовчується.
Фальшиві експерти (Fake Experts)
Це люди, які видають себе за експертів у певній галузі, хоча не мають необхідних знань або досвіду. Вони можуть використовуватися для підтримки сумнівних ідей або для підриву довіри до справжніх експертів. Наприклад, «експерт» без кваліфікації може рекомендувати чудодійні ліки, які насправді не мають наукового обґрунтування.
Цап-відбувайло (Scapegoating)
Ця тактика полягає у звинуваченні конкретної особи або групи людей у всіх проблемах. Наприклад, без підстав і аналізу державної політики чи економіки якусь частину суспільства чи меншину можуть звинувачувати у економічних, соціальних чи демографічних негараздах у країні.
Сіяння суперечок (Polarization)
Ця тактика ділить людей на дві протилежні групи, підкреслюючи їхні розбіжності і створюючи ворожнечу між ними. Наприклад, політичні дискусії можуть бути навмисно загострені, щоб люди почали ненавидіти одне одного через свої переконання і забули про речі чи проблеми, які їх об’єднують.
Перехід на особистості (Ad Hominem Attack)
Ця тактика полягає у нападі на опонента, замість обговорення того, що він чи вона каже. Так, наприклад, критикують особисті якості чи вигляд людини. Таким чином маніпулятори намагаються поставити дорівнює між вадами людини, яка говорить, і тим що вона каже.
Відволікання уваги (Red Herring)
Ця тактика маніпуляцій полягає у відволіканні уваги від справжньої проблеми, фокусуючись на іншій, менш важливій темі. Наприклад, коли обговорюється проблема корупції, її можна пов’язати із браком способів розв'язати проблему не вдаючись до неї. І завести розмову в іншому напрямку.
Видавання себе за іншу особу (Impersonation)
Ця тактика маніпуляції полягає у видаванні себе за іншу людину онлайн, щоб обдурити аудиторію. Наприклад, для поширення дезінформації можуть створити фальшиву сторінку у соцмережах політика, знаменитості чи експерта.
Залякування наслідками (Slippery Slope)
Ця тактика стверджує, що дія, яку хтось збирається зробити, неодмінно призведе до негативних наслідків. Мовляв, якщо дозволити якусь невелику зміну, це призведе до катастрофічних наслідків. Хоча майбутнє є невідомим, а між першим кроком і катастрофою зв’язку може не бути. Та й дорогою з точки А в точку Б можна буде змінювати рішення, залежно від ситуації.
Більше інформації про тактики маніпуляцій на сайті prebunking.withgoogle.com